Клінічний опис та значення
Дисфагія — це медичний термін, що означає утруднення ковтання, яке може виникати на будь-якій стадії процесу ковтання — оральній, глотковій або стравохідній. Пацієнти можуть відчувати відчуття застрягання їжі в горлі або грудях, кашель або задуху під час їжі, слинотечу або регургітацію. Вона може бути наслідком неврологічних розладів, м'язової слабкості, структурного звуження або обструкції ковтального тракту. Дисфагія може призвести до недоїдання, зневоднення, аспіраційної пневмонії та значного зниження якості життя. Підтипи включають орофарингеальну дисфагію, часто зумовлену нервово-м'язовими причинами, та стравохідну дисфагію, зазвичай пов'язану з механічною обструкцією або порушеннями моторики.
Пов’язані рідкісні захворювання (282)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Виключено (0%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)