Клінічне визначення
Дефіцит дигідроптеридинредуктази — це рідкісне генетичне захворювання, яке спричиняє накопичення фенілаланіну в крові (гіперфенілаланінемія) та дефіцит важливих нейромедіаторів (дофаміну та серотоніну). Це призводить до неврологічних проблем, які починаються в дитинстві.
Епідеміологія та поширеність
У всьому світі зареєстровано 150 випадків. Поширеність невідома.
Клінічні прояви
Симптоми варіюють від легких до тяжких. Легкі випадки можуть мати незначні затримки розвитку. Тяжкі випадки включають гіпотонію, затримку розвитку та рухові порушення, такі як дистонія або паркінсонізм. У деяких дітей можуть спостерігатися судоми, затримка розвитку та аномалії мозку, які не піддаються звичайному лікуванню.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Дисфагія HP:0002015Дуже часто (99-80%)
-
Загальна затримка розвитку HP:0001263Дуже часто (99-80%)
-
Інтелектуальна недостатність HP:0001249Дуже часто (99-80%)
-
Мікроцефалія HP:0000252Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Діагноз встановлюється за допомогою неонатального скринінгу, який виявляє високий рівень фенілаланіну. Подальші тести вимірюють активність ферменту в крові або клітинах шкіри, а генетичне тестування підтверджує мутації в гені QDPR.
Лікування та терапія
Лікування включає спеціальну дієту з низьким вмістом фенілаланіну та добавки BH4 (тетрагідробіоптерин) для розщеплення фенілаланіну. Крім того, призначають препарати, що заміщують дофамін та серотонін (L-допа та 5-гідрокситриптофан), для покращення функції мозку.
Диференційна діагностика
Інші стани, які мають подібні прояви, включають фенілкетонурію (ФКУ) та інші форми дефіциту BH4, такі як дефіцит ГТФ-циклогідролази та дефіцит 6-пірувоїлтетрагідроптеринсинтази. Вони також спричиняють високий рівень фенілаланіну та неврологічні симптоми, але мають різні генетичні причини.
