Клінічне визначення
Синдром важкої неонатальної гіпотонії-судом-енцефалопатії, пов'язаний з PURA, — це рідкісний генетичний розлад, який вражає мозок і м'язи. Він спричиняє слабкий м'язовий тонус (гіпотонію) з народження, серйозні затримки розвитку, проблеми з годуванням і часто судоми. Інші поширені ознаки включають характерні риси обличчя, труднощі з диханням і проблеми із зором, такі як косоокість.
Епідеміологія та поширеність
У всьому світі: кількість випадків/сімей: 24.0 (випадків) | У всьому світі: поширеність <1 / 1 000 000
Клінічні прояви
Немовлята з цим станом зазвичай народжуються з дуже слабким м'язовим тонусом («в'яла дитина»), мають труднощі з годуванням і можуть мати судоми або судомоподібні епізоди. Вони також демонструють значні затримки в досягненні етапів розвитку, таких як сидіння, повзання або ходьба. У деяких дітей спостерігаються незвичайні риси обличчя, проблеми з диханням і порушення зору, такі як страбізм (косоокість).
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Анемія HP:0001903Дуже рідко (<4-1%)
-
Аномалія передньої частки гіпофіза HP:0011747Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Блідість диска зорового нерва HP:0000543Дуже рідко (<4-1%)
-
Везикоуретеральний рефлюкс HP:0000076Дуже рідко (<4-1%)
Методи діагностики
Діагноз встановлюється за допомогою генетичного тестування, яке виявляє зміни (мутації) в гені PURA. Лікарі також можуть використовувати візуалізацію мозку (наприклад, МРТ), щоб перевірити затримку розвитку білої речовини мозку. Інші тести можуть включати ЕЕГ для моніторингу активності мозку щодо судом.
Лікування та терапія
Лікування не існує, але терапія зосереджена на управлінні симптомами. Це може включати фізичну терапію для м'язової слабкості, підтримку годування (наприклад, зонд для годування), ліки для контролю судом і терапію зору для проблем з очима. Регулярне спостереження командою спеціалістів є важливим.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають інші генетичні синдроми, що спричиняють слабкий м'язовий тонус і судоми, такі як синдром Прадера-Віллі, синдром Ангельмана або певні мітохондріальні розлади. Лікарі використовують генетичне тестування, щоб відрізнити їх.