Клінічне визначення
Синдром Ангельмана — рідкісний генетичний розлад, що вражає нервову систему. Він спричиняє помірні та тяжкі порушення інтелектуального розвитку, мікроцефалію, судоми, порушення рівноваги й ходи, а також характерні риси обличчя.
Епідеміологія та поширеність
Австралія: середнє значення поширеності при народженні 2,5; діапазон поширеності при народженні 1-9 на 100 000 | Австралія: діапазон точкової поширеності 1-9 на 100 000 | Данія: середнє значення поширеності при народженні 0,5; діапазон поширеності при народженні 1-9 на 1 000 000 | Данія: середнє значення точкової поширеності 10,0; діапазон точкової поширеності 1-5 на 10 000 | Естонія: середнє значення поширеності при народженні 1,8; діапазон поширеності при народженні 1-9 на 100 000 | Естонія: діапазон точкової поширеності 1-9 на 100 000 | Європа: середнє значення поширеності при народженні 1,3; діапазон поширеності при народженні 1-9 на 100 000 | Європа: діапазон точкової поширеності 1-9 на 100 000 | Іспанія: середнє значення поширеності при народженні 5,0; діапазон поширеності при народженні 1-9 на 100 000 | Іспанія: середнє значення точкової поширеності 8,3; діапазон точкової поширеності 1-9 на 100 000 | Велика Британія: середнє значення точкової поширеності 4,0; діапазон точкової поширеності 1-9 на 100 000 | У всьому світі: середнє значення точкової поширеності 7,5; діапазон точкової поширеності 1-9 на 100 000
Клінічні прояви
Симптоми змінюються в міру дорослішання дитини. У грудному віці часто спостерігаються проблеми з годуванням через слабкий смоктальний і ковтальний рефлекси. Між 6 місяцями та 3 роками стають помітними затримки розвитку, а судоми часто починаються у віці від 1 до 3 років. Діти зазвичай мають веселу поведінку з частим сміхом, плесканням руками та короткою тривалістю уваги. У них можуть бути проблеми зі сном і часто світліша шкіра, волосся та очі, ніж у їхньої родини. У більшості спостерігаються тяжкі мовленнєві порушення, і багато хто ніколи не говорить. Ходьба зазвичай затримується і є нестійкою.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Інфантильні спазми HP:0012469Дуже рідко (<4-1%)
-
Атаксія HP:0001251Дуже часто (99-80%)
-
Атипова поведінка HP:0000708Дуже часто (99-80%)
-
Аутистична поведінка HP:0000729Дуже часто (99-80%)
-
Бідне мовлення HP:0002465Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Діагностика починається з аналізу крові для перевірки аномальних патернів метилювання ДНК, що виявляє близько 80% випадків. Якщо результат аномальний, подальші тести шукають відсутню ділянку хромосоми 15 (делецію) або інші генетичні причини. Якщо метилювання нормальне, але підозра залишається, проводять секвенування гена UBE3A. ЕЕГ (тест мозкових хвиль) часто показує специфічний патерн, що допомагає підтвердити діагноз.
Лікування та терапія
Специфічного лікування не існує, але терапія зосереджена на контролі симптомів. Судоми лікують препаратами, такими як леветирацетам, клобазам або ламотриджин; деяких ліків, як-от карбамазепін, слід уникати. Проблеми зі сном можуть покращитися за допомогою мелатоніну та належних звичок сну. Запор і рефлюкс є частими та потребують лікування. Фізична терапія допомагає з ходьбою, а логопедична терапія зосереджується на альтернативних методах комунікації. Досліджуються кілька експериментальних методів лікування, зокрема препарати, спрямовані на відновлення відсутнього білка.
Диференційна діагностика
Інші стани можуть нагадувати синдром Ангельмана. До них належать синдром Ретта (переважно у дівчат, із заламуванням рук і втратою навичок), синдром Пітта-Хопкінса (із проблемами дихання), синдром Крістіансона (із зменшенням мозку на МРТ), синдром Мовата-Вільсона (із запорами та характерним обличчям), синдром Клефстри (із характерним обличчям і поведінкою) та синдром Прадера-Віллі (із ожирінням і постійним голодом).
