Клінічний опис та значення
Спастичність — це руховий розлад, що характеризується залежним від швидкості підвищенням м'язового тонусу внаслідок гіперзбудливості рефлексу розтягування. Зазвичай вона проявляється скутістю, опором пасивним рухам та підвищенням глибоких сухожилкових рефлексів, часто супроводжується клонусом і м'язовими спазмами. Цей стан виникає внаслідок ураження верхніх мотонейронів, особливо кортикоспінального тракту, що призводить до дисбалансу між збуджувальними та гальмівними сигналами в спинному мозку. Спастичність може вражати різні групи м'язів, найчастіше в кінцівках, і може призводити до контрактур, болю та функціональних обмежень. Це часта ознака таких неврологічних захворювань, як церебральний параліч, розсіяний склероз та інсульт.
Пов’язані рідкісні захворювання (244)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)