Клінічний опис та значення
Блювання — це сильне виштовхування вмісту шлунка через рот, яке часто супроводжується нудотою та позивами до блювання. Це складний рефлекс, який контролюється блювотним центром у стовбурі мозку, що отримує сигнали від шлунково-кишкового тракту, внутрішнього вуха та вищих відділів мозку. Клінічно воно може бути гострим або хронічним, а також проявлятися як нежовчне, жовчне або профузне, залежно від причини. Поширені тригери включають інфекції, харчові отруєння, ліки, захитування та підвищений внутрішньочерепний тиск. Фізіологічно воно включає скоординоване скорочення м'язів живота та діафрагми при закритій голосовій щілині, що змінює нормальну перистальтику.
Пов’язані рідкісні захворювання (221)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)