Клінічне визначення
Цистиноз — рідкісне генетичне захворювання, при якому речовина цистин накопичується всередині клітин, пошкоджуючи органи, такі як нирки та очі. Існує три типи: інфантильний (найпоширеніший і найважчий), ювенільний та дорослий (переважно вражає очі).
Епідеміологія та поширеність
Австралія: середня поширеність при народженні 0,52, діапазон 1-9 на 1 000 000; Данія: 0,87, 1-9 на 1 000 000; Європа: 0,5, 1-9 на 1 000 000 (поширеність на момент дослідження 1,5, 1-9 на 100 000); Франція: 0,31, 1-9 на 1 000 000; Німеччина: 0,59, 1-9 на 1 000 000; окремі популяції: 1,6, 1-9 на 100 000; Швеція: 0,38, 1-9 на 1 000 000; Велика Британія: 2,1, 1-9 на 100 000; Світ: 0,75, 1-9 на 1 000 000.
Клінічні прояви
Інфантильний цистиноз (95% випадків) починається у віці 6-12 місяців з поганого росту, надмірної спраги та сечовипускання, зневоднення, блювання та рахіту. До 3-4 років у дітей може розвинутися світлобоязнь через кристали цистину в очах. Без лікування ниркова недостатність настає до 10-12 років. Інші проблеми включають збільшення печінки, гіпотиреоз, діабет та м'язову слабкість. Ювенільний цистиноз (5% випадків) починається у віці 5-20 років з легшими симптомами, часто лише дискомфортом в очах та повільнішим зниженням функції нирок. Дорослий цистиноз викликає лише очні симптоми, такі як світлобоязнь.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Аміноацидурія HP:0003355Дуже часто (99-80%)
-
Блювання HP:0002013Дуже часто (99-80%)
-
Втома HP:0012378Дуже часто (99-80%)
-
Гіпокаліємія HP:0002900Дуже часто (99-80%)
-
Гіпотиреоз HP:0000821Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Лікарі підозрюють цистиноз у дітей із синдромом Фанконі (надмірне сечовипускання, електролітні порушення). Діагноз підтверджується вимірюванням рівня цистину в лейкоцитах (рівень >2 нмоль напівцистину/мг білка) або генетичним тестуванням гена CTNS. Офтальмологічне обстеження зі щілинною лампою може виявити кристали рогівки. Інші тести включають аналізи крові та сечі на електролітні порушення, функцію нирок та стан кісток.
Лікування та терапія
Основним лікуванням є цистеамін, який знижує рівень цистину. Він випускається у формі негайного вивільнення (кожні 6 годин) або уповільненого вивільнення (кожні 12 годин). Раннє лікування відстрочує ниркову недостатність та покращує ріст. Очні краплі з цистеаміном допомагають зменшити кристали рогівки. Інші методи лікування включають рідину та електроліти для заміщення втрат, гормон росту при поганому рості та тиреоїдні гормони при необхідності. При нирковій недостатності можлива трансплантація, але цистеамін слід продовжувати для захисту інших органів. Вивчаються нові методи лікування, такі як трансплантація стовбурових клітин.
Зареєстровані орфанні препарати для цієї нозології:
-
Cysteamine Enteric Coated (PROCYSBI) Cystine-depleting agent
Офіційне призначення: Лікування цистинозу
-
Cysteamine Hydrochloride (Cystaran) Cystine-depleting agent
Офіційне призначення: Лікування накопичення кристалів цистину в рогівці у пацієнтів з цистинозом.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть нагадувати цистиноз, включають: синдром Фанконі з інших причин (тирозинемія, галактоземія, хвороба Вільсона, синдром Лоу, хвороба Дента, отруєння важкими металами), проблеми росту з нирковою недостатністю (нирковий тубулярний ацидоз, синдром Барттера, синдром Гітельмана) та вітамін D-резистентний рахіт з інших генетичних причин.
