Клінічне визначення
Реакція «трансплантат проти хазяїна» (РТПХ) — це рідкісний стан, який може виникнути після трансплантації стовбурових клітин або кісткового мозку від донора. При РТПХ імунні клітини донора (так звані Т-клітини) атакують організм реципієнта, сприймаючи його як чужорідний. Існує два основних типи: гострий (виникає незабаром після трансплантації) та хронічний (виникає пізніше).
Епідеміологія та поширеність
У Європі поширеність становить у середньому 5,0 випадків на 100 000 населення (діапазон 1-9 на 100 000).
Клінічні прояви
Гостра РТПХ часто вражає шкіру, шлунок і кишечник, а також печінку. Симптоми з боку шкіри включають червоний, сверблячий або болючий висип, який починається на долонях, підошвах, плечах і шиї та може поширюватися. У тяжких випадках можуть утворюватися пухирі. Симптоми з боку шлунка та кишечника включають діарею, біль у животі, нудоту та блювання. Діарея може бути водянистою або з домішками крові. Проблеми з печінкою зазвичай виникають разом із ураженням шкіри або шлунка і проявляються відхиленнями в аналізах крові (підвищення білірубіну та лужної фосфатази). Хронічна РТПХ може нагадувати аутоімунні захворювання, такі як склеродермія. Вона може спричиняти виразки в роті (як при червоному плоскому лишаї), сухість очей та підвищувати ризик інфекцій.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Затримка росту та розвитку HP:0001508Дуже рідко (<4-1%)
-
Знижене сльозовиділення HP:0000633Дуже рідко (<4-1%)
-
Контрактура Дюпюїтрена HP:0005679Дуже рідко (<4-1%)
-
Лімфаденопатія HP:0002716Дуже рідко (<4-1%)
-
Ліподистрофія HP:0009125Дуже рідко (<4-1%)
Методи діагностики
Лікарі зазвичай діагностують РТПХ на основі симптомів і часу після трансплантації. Для підтвердження можуть виконувати біопсію шкіри або прямої кишки. Аналізи крові допомагають перевірити функцію печінки. Спеціальних аналізів крові (біомаркерів), готових до рутинного використання, поки що немає.
Лікування та терапія
Усі пацієнти після трансплантації отримують ліки для профілактики РТПХ, часто комбінацію циклоспорину та метотрексату. Вони також приймають антибіотики для запобігання інфекціям. Лікування залежить від тяжкості. Легку шкірну РТПХ лікують стероїдними кремами. Більш тяжкі випадки потребують стероїдів перорально або внутрішньовенно, наприклад метилпреднізолону. При ураженні шлунка можуть додавати неабсорбовані стероїди (будесонід). Стероїди поступово зменшують протягом місяців. Хронічна РТПХ може потребувати стероїдів протягом 2-3 років або довше. Інші ліки, такі як мікофенолат, етанерцепт або фотоферезу, можуть використовуватися, якщо стероїди не ефективні.
Зареєстровані орфанні препарати для цієї нозології:
-
Abatacept (Orencia) Fusion protein
Офіційне призначення: Профілактика реакції «трансплантат проти хазяїна»
-
Belumosudil (Rezurock) Rho-associated coiled-coil containing protein kinase 2 (ROCK2) inhibitor
Офіційне призначення: Лікування реакції трансплантат проти хазяїна (РТПХ)
-
Ruxolitinib (Jakafi) Janus kinase inhibitor
Офіційне призначення: Лікування реакції «трансплантат проти хазяїна»
Диференційна діагностика
Інші стани можуть нагадувати РТПХ. Шкірні висипи можуть бути спричинені лікарськими реакціями, вірусами або опроміненням. Проблеми з печінкою можуть бути наслідком інфекцій, ураження ліками або інших ускладнень трансплантації. Діарея може бути спричинена інфекціями (наприклад, ЦМВ або C. difficile), побічними ефектами хіміотерапії або іншими проблемами кишечника. Нудота та блювання можуть бути спричинені ліками або інфекціями.
