Клінічний опис та значення
Діарея — це поширений симптом шлунково-кишкового тракту, що характеризується виділенням трьох або більше рідких або водянистих випорожнень на день, або частіше, ніж зазвичай для цієї людини. Вона часто виникає внаслідок підвищеної секреції рідини в кишечник, зниженого всмоктування рідини або швидкого проходження вмісту через травний тракт. Клінічно діарея може бути класифікована як гостра (триває менше двох тижнів), персистуюча (від двох до чотирьох тижнів) або хронічна (понад чотири тижні) і може супроводжуватися абдомінальними спазмами, імперативними позивами та зневодненням. Основні механізми включають інфекційні агенти, порушення всмоктування, запальні захворювання кишечника, лікарські засоби та нейроендокринні пухлини. Тяжка або тривала діарея може призвести до електролітних порушень, зневоднення та недоїдання, що вимагає медичної оцінки.
Пов’язані рідкісні захворювання (206)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)