Клінічне визначення
Променевий проктит — рідкісний стан, за якого пряма кишка запалюється та пошкоджується внаслідок променевої терапії з приводу раку органів таза, наприклад раку передміхурової залози, шийки матки або тіла матки. Він може спричиняти кровотечу, зміни випорожнення та дискомфорт.
Епідеміологія та поширеність
Європа; середнє значення точкової поширеності: 35,0; діапазон точкової поширеності: 1–5 на 10 000.
Клінічні прояви
Симптоми включають ректальну кровотечу, діарею, запор, відчуття нагальної або частої потреби випорожнитися (тенезми), а іноді й нетримання калу. У тяжких випадках може призводити до звуження прямої кишки (стриктури), перфорацій або патологічних сполучень між органами (нориць). Симптоми можуть з’являтися під час променевої терапії або через місяці–роки після лікування.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Гематохезія HP:0002573Дуже рідко (<4-1%)
-
Діарея HP:0002014Дуже рідко (<4-1%)
-
Нетримання калу HP:0002607Дуже рідко (<4-1%)
-
Абсцес прямої кишки HP:0005224Дуже часто (99-80%)
-
Аномалія прямої кишки HP:0002034Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують променевий проктит шляхом вивчення медичної історії та фізикального обстеження, включно з пальцевим ректальним дослідженням. Ключове дослідження — сигмоїдоскопія або колоноскопія, при якій через гнучку трубку з камерою оглядають пряму кишку та нижні відділи ободової кишки. Це може виявити почервоніння, набряк, виразки або кровотечу. Іноді беруть біопсію, але обережно, оскільки тканини крихкі. Візуалізаційні дослідження, як-от рентгенографія з барієвою клізмою, також можуть застосовуватися для виявлення стриктур або звужень.
Лікування та терапія
Лікування залежить від тяжкості. У легких випадках можуть допомогти підтримувальна терапія, як-от протидіарейні препарати та стероїдні клізми. При хронічній кровотечі варіанти включають аплікацію формаліну (хімічна речовина, що закриває кровоточиві ділянки), аргонову плазмову коагуляцію (вид ендоскопічного лікування) або гіпербаричну оксигенацію (дихання чистим киснем у камері під тиском). Хірургічне втручання потрібне рідко, але його можуть розглядати при тяжких ускладненнях, таких як обструкції або нориці. Профілактика під час променевої терапії включає ретельне планування, щоб обмежити опромінення прямої кишки, і використання спейсерів для відведення прямої кишки від цільової зони.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть нагадувати променевий проктит, включають запальні захворювання кишечника (наприклад, хворобу Крона або виразковий коліт), інфекції ободової кишки, дивертикуліт, синдром подразненого кишечника та рецидив вихідного раку. Лікарі використовують ендоскопію, біопсії та візуалізаційні дослідження, щоб розрізнити їх.
