Клінічне визначення
Реактивний артрит — це рідкісний стан, при якому суглоби стають набряклими та болючими (артрит) після перенесеної інфекції в іншій частині тіла, наприклад, у кишечнику або сечовивідних шляхах. Він не заразний і зазвичай проходить самостійно, але іноді може стати тривалим.
Епідеміологія та поширеність
Поширений у всьому світі, точкова поширеність: 1-9 на 100 000.
Клінічні прояви
Симптоми зазвичай починаються через кілька днів або тижнів після початкової інфекції. Інфекція (наприклад, діарея або інфекція сечовивідних шляхів) часто зникає до початку болю в суглобах. Поширені симптоми включають біль і набряк в одному або кількох суглобах, особливо в ногах (коліна, щиколотки), а іноді в попереку або сідницях. Також може спостерігатися ковбасоподібне набрякання пальця руки або ноги, біль у п'яті, почервоніння очей (кон'юнктивіт або увеїт), висипання на шкірі (наприклад, лускаті плями на долонях або підошвах), виразки в роті або зміни нігтів. Деякі люди можуть мати симптоми з боку сечовивідних шляхів, такі як біль або виділення. Приблизно у 20-25% людей можуть розвинутися довгострокові проблеми з суглобами, очима або серцем.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Аномалія нігтів HP:0001597Дуже часто (99-80%)
-
Артралгія HP:0002829Дуже часто (99-80%)
-
Артрит HP:0001369Дуже часто (99-80%)
-
Гіперкератоз HP:0000962Дуже часто (99-80%)
-
Дистрофічні зміни нігтів на пальцях рук HP:0008391Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують реактивний артрит на основі симптомів та історії нещодавньої інфекції. Не існує єдиного тесту, але можуть проводити аналізи крові для перевірки запалення (наприклад, СРБ або ШОЕ) та пошуку збудника інфекції (наприклад, хламідій або сальмонели) за допомогою аналізів сечі або мазків. Також можуть тестувати генетичний маркер HLA-B27, який часто зустрічається у людей з цим станом. Можуть взяти суглобову рідину, щоб виключити інші причини артриту. Рентген або МРТ можуть показати набряк або пошкодження суглобів. Якщо є симптоми з боку очей, важливо провести огляд очей для виявлення увеїту.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на полегшення симптомів та запобігання довгостроковим проблемам. Якщо виявлено активну інфекцію, призначають антибіотики на 3-6 місяців. Для болю в суглобах часто спочатку використовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен. Ін'єкції стероїдів у суглоб можуть допомогти, якщо уражено лише кілька суглобів. При більш тяжкому або тривалому артриті можуть використовувати хворобомодифікуючі препарати, такі як сульфасалазин, метотрексат або азатіоприн. Іноді застосовують біологічні препарати (наприклад, інгібітори ФНП). Фізіотерапія та вправи важливі для підтримки м'язової сили та функції суглобів.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть бути схожі на реактивний артрит, включають: гонококовий артрит (від інфекції, що передається статевим шляхом), подагру (спричинену кристалами сечової кислоти), септичний артрит (інфекція суглоба), ревматичну лихоманку (від стрептококової ангіни), псоріатичний артрит (з псоріазом шкіри), анкілозуючий спондиліт (переважно хребет), ревматоїдний артрит (зазвичай багато суглобів) та артрит, спричинений туберкульозом або сифілісом. Лікар виключить ці стани за допомогою тестів.
