Клінічне визначення
Марсельська гарячка — рідкісне захворювання, спричинене бактерією Rickettsia conorii, яка передається через укуси кліщів. Зустрічається в Африці, Південній Європі та Індії. Симптоми включають гарячку, головний біль, біль у м’язах і висип, що поширюється від рук і ніг до тулуба. У місці укусу кліща часто з’являється темний струп, який називають «tache noire» (чорна пляма).
Епідеміологія та поширеність
Європа: діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000; Франція: середнє значення точкової поширеності — 24,2, діапазон точкової поширеності — 1–5 на 10 000; Португалія: середнє значення точкової поширеності — 9,8, діапазон точкової поширеності — 1–9 на 100 000.
Клінічні прояви
Симптоми зазвичай з’являються через 6–10 днів після укусу кліща. Можуть виникати гарячка, грипоподібні симптоми та висип. Висип часто починається на долонях і підошвах та поширюється на решту тіла, але зазвичай не уражає обличчя. У місці укусу часто утворюється темний струп (ескар). Іноді є кілька струпів. У регіонах, де захворювання поширене, лікарі запідозрюють його в будь-кого з гарячкою, висипом або грипоподібними симптомами, особливо якщо людина подорожувала до цих регіонів.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Васкуліт HP:0002633Дуже рідко (<4-1%)
-
Дихальна недостатність HP:0002878Дуже рідко (<4-1%)
-
Світлобоязнь HP:0000613Дуже рідко (<4-1%)
-
Аномалія шкіри долоні HP:0040211Дуже часто (99-80%)
-
Аномалія шкіри підошви стопи HP:0100872Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Лікарі часто діагностують марсельську гарячку на основі симптомів і даних про подорожі. Лабораторні тести, як-от загальний аналіз крові або печінкові проби, можуть виявляти зміни, але вони неспецифічні. Для підтвердження діагнозу використовують аналізи крові, що виявляють антитіла (серологія) або генетичний матеріал (ПЛР). Ці тести найінформативніші після перших 10–14 днів хвороби. Лікування зазвичай починають до отримання результатів тестів.
Лікування та терапія
Основне лікування — антибіотик доксициклін, який приймають протягом 7–10 днів. Він безпечний для дітей і вагітних жінок при короткочасному застосуванні. Якщо доксициклін не можна використовувати, альтернативами є азитроміцин або хлорамфенікол. Лікування слід розпочати якомога раніше, щоб зменшити ризик ускладнень. Більшість людей із легким перебігом можуть лікуватися вдома.
Диференційна діагностика
Інші захворювання, схожі на марсельську гарячку, включають вірусні інфекції (наприклад, вітряну віспу, кір або краснуху), бактеріальні інфекції (наприклад, скарлатину або токсичний шоковий синдром) та інші хвороби, що передаються кліщами. Стани, як-от системний червоний вовчак або малярія, також можуть спричиняти подібні симптоми. Лікарі враховують ці можливості під час встановлення діагнозу.
