Клінічний опис та значення
Легка інтелектуальна недостатність — це нейророзвитковий стан, що характеризується значно нижчим за середній рівнем інтелектуального функціонування (IQ зазвичай від 50 до 70) та обмеженнями адаптивної поведінки, які стають помітними в дитинстві. Особи з цим станом часто мають затримку мовленнєвого розвитку, але більшість набуває функціональних комунікативних навичок і здатна навчатися читати й писати на базовому рівні. Вони можуть відчувати труднощі з абстрактним мисленням, вирішенням проблем і соціальним судженням, проте зазвичай здатні до самообслуговування та виконання практичних завдань за відповідної підтримки. В основі лежать атиповий розвиток мозку, часто зумовлений генетичними, середовищними або перинатальними чинниками, що впливають на синаптичні зв'язки та когнітивну обробку. Завдяки ранньому втручанню, спеціальній освіті та соціальній підтримці багато людей з легкою інтелектуальною недостатністю можуть досягти значної незалежності та успішно інтегруватися в суспільство.
Пов’язані рідкісні захворювання (202)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)