Клінічне визначення
Синдром Прадера-Віллі — це генетичний розлад, який уражає багато частин тіла. Він спричинений відсутністю ділянки батьківської хромосоми 15. Це призводить до проблем із ростом, розвитком і поведінкою.
Епідеміологія та поширеність
Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.
Клінічні прояви
Немовлята із синдромом Прадера-Віллі дуже мляві (низький м'язовий тонус), мають труднощі з годуванням і не ростуть відповідно до очікувань. У ранньому дитинстві в них розвивається інтенсивний, постійний голод, який може призвести до ожиріння, якщо його не контролювати. Вони також мають інтелектуальні порушення, поведінкові проблеми, як-от спалахи гніву та обсесивні тенденції, низький зріст, недорозвинені статеві органи та характерні риси обличчя.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Передчасний статевий розвиток HP:0000826Дуже рідко (<4-1%)
-
Вентрикуломегалія HP:0002119Дуже часто (99-80%)
-
Крипторхізм HP:0000028Дуже часто (99-80%)
-
Ожиріння HP:0001513Дуже часто (99-80%)
-
Труднощі з годуванням у немовлят HP:0008872Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують синдром Прадера-Віллі за допомогою генетичного тестування, яке виявляє відсутню ділянку хромосоми 15. Вони також можуть запідозрити його на основі поєднання симптомів, особливо зниженого м'язового тонусу та проблем із годуванням у немовлят, які згодом змінюються надмірним голодом.
Лікування та терапія
Не існує методів повного вилікування, але лікування зосереджене на контролі симптомів. Воно включає суворий нагляд за харчуванням для контролю ваги, терапію гормоном росту для покращення росту та м'язової маси, фізичну терапію для м'язового тонусу та поведінкову терапію. У період статевого дозрівання може призначатися замісна терапія статевими гормонами.
Диференційна діагностика
Інші стани з подібною клінічною картиною включають синдром Ангельмана (який також пов'язаний із хромосомою 15, але материнського походження), інші генетичні причини ожиріння, як-от синдром Барде-Бідля, та стани зі зниженим м'язовим тонусом, як-от спінальна м'язова атрофія.