Головна › Рідкісні захворювання › Синдром Прадера-Віллі внаслідок батьківської делеції 15q11q13 типу 1
ORPHA:177901 Рідкісне в Європі

Синдром Прадера-Віллі внаслідок батьківської делеції 15q11q13 типу 1

International Name (EN): Prader-Willi syndrome due to paternal deletion of 15q11q13 type 1

1 Клінічне визначення

Синдром Прадера-Віллі — це генетичне захворювання, що впливає на розвиток та поведінку. Воно спричинене відсутністю фрагмента хромосоми 15, успадкованого від батька. Цей специфічний тип (тип 1) включає делецію в певній ділянці цієї хромосоми.

2 Епідеміологія та поширеність

Епідеміологічні дані для цієї нозології наразі уточнюються. Підпишіться на оновлення реєстру.

3 Клінічні прояви

Немовлята з цим синдромом мають слабкий м'язовий тонус (гіпотонію), труднощі з годуванням та поганий ріст. З віком у них розвивається невгамовний апетит (гіперфагія), що призводить до ожиріння. Також спостерігаються інтелектуальні порушення, поведінкові проблеми та недорозвинені статеві органи (гіпогонадизм).

4 Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)

Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):

5 Методи діагностики

Діагноз встановлюється за допомогою генетичного тестування, яке виявляє делецію на хромосомі 15. Лікарі також можуть підозрювати стан на основі симптомів, особливо поєднання слабкого м'язового тонусу в дитинстві та пізнішого надмірного споживання їжі.

6 Лікування та терапія

Лікування не існує, але терапія спрямована на контроль симптомів. Це включає суворий дієтичний нагляд для контролю ваги, терапію гормоном росту для покращення росту та м'язового тонусу, а також поведінкову терапію. Важливі регулярний моніторинг та підтримка команди спеціалістів.

7 Диференційна діагностика

Інші стани, які можуть мати подібні прояви, включають синдром Ангельмана (також пов'язаний з хромосомою 15, але від матері), інші генетичні причини ожиріння та інтелектуальної недостатності, а також стани, що викликають слабкий м'язовий тонус у дитинстві.

Клінічні новини та дослідження

Останні регуляторні рішення та публікації щодо цієї нозології

Що мавакамтен приносить пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією: клінічна доступність та вплив на спільноту

13 Oct 2026 FDA

Мавакамтен, новаторський селективний інгібітор серцевого міозину, є значним досягненням у лікуванні симптоматичної обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМ) для дорослих та дітей....

Читати далі →

Що Левацетиллейцин Пропонує При Атаксії-Телеангіектазії: Клінічна Доступність та Вплив на Пацієнтів

9 Oct 2026 FDA

Левацетиллейцин (Aqneursa) закріпив свою роль як клінічно доступний і ключовий засіб для лікування атаксії у пацієнтів з атаксією-телеангіектазією (А-Т), ставши...

Читати далі →

Що Ctexli (хенодіол) Пропонує при Церебротендинозному Ксантоматозі: Клінічна Доступність, Метаболічна Корекція та Вплив на Пацієнтів

5 Oct 2026 FDA

Ctexli (хенодіол), нині встановлена терапія, є критично важливим, першим у своєму класі засобом для лікування дорослих із церебротендинозним ксантоматозом (ЦТК)....

Читати далі →

Тулісокібарт від Merck демонструє багатообіцяючі результати у Фазі 2b для помірної та важкої форми гнійного гідраденіту

4 Oct 2026 FDA

Досліджуване антитіло до TL1A, тулісокібарт від Merck, продемонструвало значні позитивні результати у дослідженні Фази 2b для помірної та важкої форми...

Читати далі →

Мірдаметиніб зменьшує розмір пухлин майже вдвоє у пацієнтів нейрофіброматозу 1 типу (НФ1) з плексиформними нейрофібромами

3 Oct 2026 Генетика FDA

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило Gomekli (мірдаметиніб), пероральний інгібітор МЕК, для осіб...

Читати далі →

Алопуринол Отримав Перше Статусне Визначення Орфанного Препарату для Синдрому Марфана

2 Oct 2026 FDA

У знаковій події для спільноти рідкісних захворювань, алопуринол отримав статус орфанного препарату (ОП) для лікування синдрому Марфана від регуляторних органів....

Читати далі →