Головна › Рідкісні захворювання › Синдром проксимальної мікроделеції 16p11.2
ORPHA:261197 Рідкісне в Європі

Синдром проксимальної мікроделеції 16p11.2

International Name (EN): Proximal 16p11.2 microdeletion syndrome

1 Клінічне визначення

Синдром проксимальної мікроделеції 16p11.2 — це генетичне захворювання, спричинене невеликою втратою фрагмента хромосоми 16. Воно може призводити до затримок розвитку та мовлення, легких труднощів у навчанні, соціальних проблем (таких як аутизм), незначних відмінностей у рисах обличчя та підвищеного ризику надмірної ваги.

2 Епідеміологія та поширеність

Європа: середня точкова поширеність 20,0, діапазон 1-5 на 10 000; США: середня точкова поширеність 20,0, діапазон 1-5 на 10 000.

3 Клінічні прояви

Люди з цим захворюванням часто мають затримки в досягненні етапів розвитку, таких як мовлення та ходьба. Вони можуть мати легку інтелектуальну недостатність і труднощі в соціальній взаємодії, що іноді призводить до діагнозу розладу аутистичного спектра. Деякі мають незначні відмінності в рисах обличчя, а багато хто схильний до ожиріння, особливо в дитинстві.

4 Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)

Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):

5 Методи діагностики

Діагноз встановлюється за допомогою генетичного тесту, який називається хромосомний мікроматричний аналіз, що може виявити невелику втрату фрагмента хромосоми 16. Цей тест часто проводиться, коли у дитини спостерігаються затримки розвитку, аутизм або інші пов'язані симптоми.

6 Лікування та терапія

Лікування не існує, але терапія спрямована на управління симптомами. Це може включати логопедичну терапію, ерготерапію, поведінкову терапію при аутизмі, спеціальну освітню підтримку, а також контроль ваги за допомогою здорового харчування та фізичних вправ.

7 Диференційна діагностика

Інші стани, які можуть мати подібні прояви, включають інші делеції 16p11.2 (наприклад, дистальний тип), інші хромосомні порушення та такі захворювання, як синдром Прадера-Віллі або розлад аутистичного спектра без відомої генетичної причини.

Клінічні новини та дослідження

Останні регуляторні рішення та публікації щодо цієї нозології

Що мавакамтен приносить пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією: клінічна доступність та вплив на спільноту

13 Oct 2026 FDA

Мавакамтен, новаторський селективний інгібітор серцевого міозину, є значним досягненням у лікуванні симптоматичної обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМ) для дорослих та дітей....

Читати далі →

Що Левацетиллейцин Пропонує При Атаксії-Телеангіектазії: Клінічна Доступність та Вплив на Пацієнтів

9 Oct 2026 FDA

Левацетиллейцин (Aqneursa) закріпив свою роль як клінічно доступний і ключовий засіб для лікування атаксії у пацієнтів з атаксією-телеангіектазією (А-Т), ставши...

Читати далі →

Що Ctexli (хенодіол) Пропонує при Церебротендинозному Ксантоматозі: Клінічна Доступність, Метаболічна Корекція та Вплив на Пацієнтів

5 Oct 2026 FDA

Ctexli (хенодіол), нині встановлена терапія, є критично важливим, першим у своєму класі засобом для лікування дорослих із церебротендинозним ксантоматозом (ЦТК)....

Читати далі →

Тулісокібарт від Merck демонструє багатообіцяючі результати у Фазі 2b для помірної та важкої форми гнійного гідраденіту

4 Oct 2026 FDA

Досліджуване антитіло до TL1A, тулісокібарт від Merck, продемонструвало значні позитивні результати у дослідженні Фази 2b для помірної та важкої форми...

Читати далі →

Мірдаметиніб зменьшує розмір пухлин майже вдвоє у пацієнтів нейрофіброматозу 1 типу (НФ1) з плексиформними нейрофібромами

3 Oct 2026 Генетика FDA

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило Gomekli (мірдаметиніб), пероральний інгібітор МЕК, для осіб...

Читати далі →

Алопуринол Отримав Перше Статусне Визначення Орфанного Препарату для Синдрому Марфана

2 Oct 2026 FDA

У знаковій події для спільноти рідкісних захворювань, алопуринол отримав статус орфанного препарату (ОП) для лікування синдрому Марфана від регуляторних органів....

Читати далі →