Клінічний опис та значення
Рецидивні респіраторні інфекції визначаються як повторні епізоди інфекцій верхніх або нижніх дихальних шляхів, таких як застуда, синусит, отит, фарингіт, бронхіт або пневмонія, що виникають частіше, ніж очікується, за певний проміжок часу. Клінічно вони проявляються стійким або повторюваним кашлем, закладеністю носа, болем у горлі, лихоманкою, а іноді задишкою або хрипами, з періодами відносного здоров'я. Стан може виникати внаслідок анатомічних аномалій, імунодефіцитів, впливу навколишнього середовища або основних хронічних захворювань, таких як муковісцидоз або астма. Фізіологічні механізми включають порушення мукоциліарного кліренсу, дефектні імунні відповіді або структурні бар'єри, що сприяють колонізації та інвазії патогенів. Діагностика часто вимагає документування частоти інфекцій, тяжкості та виключення інших причин, що спрямовує цілеспрямоване лікування.
Пов’язані рідкісні захворювання (165)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)