Клінічне визначення
Лімфангіолейоміоматоз (ЛЛМ) — рідкісне захворювання легень, яке призводить до утворення кіст (порожнин) у легенях, що з часом ускладнює дихання. Воно також може спричиняти пухлини в нирках і проблеми з лімфатичною системою, яка допомагає боротися з інфекціями та балансувати рідини.
Епідеміологія та поширеність
Поширеність: у світі в середньому 0,15 на 100 000 осіб (діапазон 1-9 на 1 000 000). Захворюваність: у світі в середньому 0,0135 на 100 000 осіб на рік (діапазон <1 на 1 000 000). Дані по країнах: Австралія — поширеність 0,26 на 100 000; Канада — 0,21; Європа — 0,25; Франція — захворюваність 0,01 на 100 000 на рік; Німеччина — поширеність 0,19; Нідерланди — 0,25; Нова Зеландія — 0,39; Швейцарія — 0,32; Велика Британія — 0,25; США — захворюваність 0,015 на 100 000 на рік, поширеність 0,17.
Клінічні прояви
ЛЛМ переважно вражає жінок репродуктивного віку. Симптоми включають задишку (особливо при фізичному навантаженні), втому, біль у грудях, кашель і свистяче дихання. У деяких людей може виникнути колапс легені (пневмоторакс) або скупчення рідини навколо легень (плевральний випіт). Симптоми можуть посилюватися під час вагітності або при використанні естрогенів. ЛЛМ також може спричиняти доброякісні пухлини в нирках (ангіоміоліпоми) і, в деяких випадках, зміни шкіри, судоми або пухлини головного мозку, якщо пов'язана з туберозним склерозом (ТС).
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Аномалія лімфатичної системи HP:0100763Дуже часто (99-80%)
-
Біль у грудях HP:0100749Дуже часто (99-80%)
-
Задишка HP:0002094Дуже часто (99-80%)
-
Кашель HP:0012735Дуже часто (99-80%)
-
Легеневі інфільтрати HP:0002113Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Лікарі використовують комп'ютерну томографію високої роздільної здатності грудної клітки для виявлення множинних тонкостінних кіст у легенях. Аналіз крові на VEGF-D (білок) може допомогти підтвердити діагноз, якщо рівень високий (≥800 пг/мл). Іноді потрібна біопсія легені, щоб побачити аномальні гладком'язові клітини. Також проводиться візуалізація нирок для перевірки на ангіоміоліпоми. Тести функції легень показують обструкцію дихальних шляхів, подібну до астми або ХОЗЛ.
Лікування та терапія
Лікування зосереджено на управлінні симптомами та уповільненні захворювання. Сиролімус (інгібітор mTOR) є основним препаратом; він допомагає стабілізувати функцію легень і зменшити ускладнення. Бронходилататори (наприклад, альбутерол) можуть допомогти з диханням. Легенева реабілітація покращує фізичну витривалість. У тяжких випадках може бути розглянута трансплантація легень. Гормональна терапія не рекомендується. Відмова від куріння та киснева терапія є важливими підтримуючими заходами.
Зареєстровані орфанні препарати для цієї нозології:
-
Sirolimus (Rapamune) mTOR inhibitor
Офіційне призначення: Лікування лімфангіолейоміоматозу
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати як ЛЛМ, включають астму, ХОЗЛ, емфізему, легеневий гістіоцитоз із клітин Лангерганса, синдром Бірта-Хогга-Дюбе та лімфангіолейоміоматоз, пов'язаний з туберозним склерозом. Їх виключають за допомогою візуалізації та інших тестів.
