Клінічний опис та значення
Аритмія — це будь-яке порушення нормальної частоти, ритму або електричної провідності серця, що спричиняє його биття занадто швидко (тахікардія), занадто повільно (брадикардія) або нерегулярно. Вона виникає, коли природний водій ритму серця або провідні шляхи генерують чи поширюють електричні імпульси ненормально, що може бути зумовлено структурними захворюваннями серця, електролітними порушеннями, генетичними мутаціями або дією ліків. Клінічно пацієнти можуть відчувати серцебиття, запаморочення, непритомність, дискомфорт у грудях, задишку або втому, хоча деякі аритмії перебігають безсимптомно і виявляються лише на електрокардіограмі. Підтипи включають фібриляцію передсердь, шлуночкову тахікардію, блокаду серця та передчасні скорочення, кожен з яких має характерні електричні патерни та клінічне значення. У тяжких випадках аритмії можуть порушувати кровотік, призводячи до інсульту, серцевої недостатності або раптової серцевої смерті.
Пов’язані рідкісні захворювання (147)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)