Клінічний опис та значення
Застійна серцева недостатність — це хронічне, прогресуюче захворювання, при якому серцевий м'яз стає нездатним ефективно перекачувати кров, щоб задовольнити потреби організму в кисні та поживних речовинах. Ця недостатність призводить до застою крові та рідини в легенях, печінці, черевній порожнині та нижніх кінцівках, спричиняючи такі симптоми, як задишка, втома, набряки та зниження толерантності до фізичних навантажень. Вона може виникати внаслідок різних причин, включаючи ішемічну хворобу серця, гіпертензію, клапанні вади серця або кардіоміопатії. Захворювання зазвичай поділяють на систолічну серцеву недостатність, при якій насосна функція серця ослаблена, та діастолічну серцеву недостатність, при якій серцевий м'яз стає жорстким і не може належним чином розслабитися для наповнення кров'ю. З часом компенсаторні механізми, такі як підвищення частоти серцевих скорочень і затримка рідини, можуть ще більше навантажувати серце, призводячи до погіршення симптомів та ускладнень.
Пов’язані рідкісні захворювання (155)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)