Клінічний опис та значення
Автоімунітет — це стан, при якому імунна система організму помилково атакує власні здорові клітини, тканини та органи, сприймаючи їх як чужорідні. Це відбувається внаслідок порушення механізмів самотолерантності, що призводить до утворення аутоантитіл і автореактивних Т-клітин, які вражають власні структури організму. Автоімунітет може зачіпати практично будь-яку систему органів, спричиняючи широкий спектр клінічних проявів, таких як запалення, пошкодження тканин і дисфункція органів. Поширені автоімунні захворювання включають ревматоїдний артрит, цукровий діабет 1 типу, системний червоний вовчак і розсіяний склероз. Тяжкість і перебіг автоімунних станів варіюються від легких і переміжних до тяжких і прогресуючих, часто вимагаючи довгострокового лікування.
Пов’язані рідкісні захворювання (124)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)