Клінічне визначення
Прееклампсія — це стан, який може виникнути під час вагітності, зазвичай після 20 тижнів. Він характеризується високим артеріальним тиском і білком у сечі. У тяжких випадках можуть виникати головний біль, порушення зору та підвищені рефлекси.
Епідеміологія та поширеність
У Європі точкова поширеність становить у середньому 45,0, а діапазон поширеності — 1-5 на 10 000.
Клінічні прояви
Симптоми прееклампсії можуть включати нечіткість зору, двоїння, сліпі плями або інші зорові порушення. Офтальмологічне обстеження може виявити звуження судин, набряк, крововиливи або скупчення рідини в сітківці. Ці зміни зумовлені високим артеріальним тиском і можуть допомогти лікарям оцінити тяжкість стану.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Автоімунітет HP:0002960Дуже рідко (<4-1%)
-
Гостре ушкодження нирок HP:0001919Дуже рідко (<4-1%)
-
Інфекція Helicobacter pylori HP:0005202Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Полікістозні яєчники HP:0000147Дуже рідко (<4-1%)
Методи діагностики
Лікарі контролюють артеріальний тиск і функцію нирок за допомогою аналізів крові. Офтальмологічні обстеження, включаючи неінвазивні тести, такі як оптична когерентна томографія (ОКТ) та ультразвук, можуть виявити проблеми сітківки або зорового нерва. МРТ головного мозку може використовуватися для виявлення набряку або інсультів. Флюоресцеїнова ангіографія з використанням барвника іноді застосовується, але її безпека під час вагітності повністю не вивчена.
Лікування та терапія
Основним лікуванням прееклампсії є розродження, як тільки це стає безпечним. Для контролю артеріального тиску та запобігання судомам використовують ліки (магнію сульфат). У тяжких випадках, таких як HELLP-синдром, можуть знадобитися переливання крові або трансплантація печінки. Лікування артеріального тиску часто усуває проблеми із зором.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть нагадувати прееклампсію, включають синдром Фогта-Коянаґі-Харади (який також спричиняє запалення очей і проблеми зі слухом), зорові зміни через зневоднення, пошкодження зорового нерва внаслідок крововтрати після пологів, емболію амніотичною рідиною (яка може спричинити пошкодження сітківки) та підвищення внутрішньочерепного тиску з різних причин, таких як ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія або тромбози.
