Клінічний опис та значення
Остеопороз — це системне захворювання скелета, що характеризується зниженням мінеральної щільності кісткової тканини та мікроархітектурним порушенням, що призводить до підвищеної крихкості кісток і схильності до переломів. Зазвичай він розвивається безсимптомно протягом багатьох років, без жодних проявів до виникнення перелому, найчастіше стегна, хребта або зап'ястка. Стан виникає внаслідок дисбалансу між резорбцією кістки остеокластами та її утворенням остеобластами, часто під впливом гормональних змін, старіння, генетики або ліків. Клінічні підтипи включають первинний остеопороз (постменопаузальний і сенільний) та вторинний остеопороз, зумовлений супутніми захворюваннями або лікуванням. Діагноз підтверджується за допомогою двоенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (DEXA), яка показує T-показник -2,5 або нижче.
Пов’язані рідкісні захворювання (132)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)