Клінічне визначення
Міцетома — це рідкісна тропічна інфекція, що спричиняє утворення вузлів під шкірою. Вона може бути викликана бактеріями (актиноміцетома) або грибками (евміцетома).
Епідеміологія та поширеність
Мавританія: середня точкова поширеність 0,2, діапазон 1-9 на 100 000; Судан: середня точкова поширеність 0,09, діапазон 1-9 на 100 000; Світ: діапазон невідомий.
Клінічні прояви
Міцетома зазвичай починається як безболісний вузол під шкірою, часто на стопі або нозі. З часом вузол збільшується і можуть утворюватися множинні припухлості, з яких виділяється гній або рідина, що містить дрібні зерна. Ділянка може набрякати і ставати болючою, а без лікування інфекція може поширюватися на глибші тканини та кістки.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Аномалія голови або шиї HP:0000152Дуже рідко (<4-1%)
-
Аномальна морфологія грудної клітки HP:0000765Дуже рідко (<4-1%)
-
Аномальна форма тіл хребців HP:0003312Дуже рідко (<4-1%)
-
Безболісні переломи внаслідок травми HP:0002661Дуже рідко (<4-1%)
-
Біль у спині HP:0003418Дуже рідко (<4-1%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують міцетому, оглядаючи вузли та зерна у виділеннях. Можуть взяти зразок (біопсію) або використати візуалізацію, як-от УЗД чи МРТ, щоб визначити глибину інфекції. Лабораторні тести можуть виявити, чи спричинена інфекція бактеріями чи грибками.
Лікування та терапія
Лікування залежить від причини. При бактеріальній міцетомі застосовують тривалі курси антибіотиків. При грибковій міцетомі призначають протигрибкові препарати. Іноді потрібне хірургічне видалення інфікованої тканини. Лікування може тривати від місяців до років.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть нагадувати міцетому, включають фурункули, абсцеси, пухлини та інші інфекції, такі як туберкульоз шкіри або глибокі грибкові інфекції.
