Клінічний опис та значення
Порушення пам'яті — це клінічний симптом, що характеризується нездатністю кодувати, зберігати, утримувати або відтворювати інформацію, що може впливати на короткочасну, довготривалу або робочу пам'ять. Воно проявляється забудькуватістю, труднощами у засвоєнні нового матеріалу, проблемами з пригадуванням минулих подій або втратою речей, і може бути прогресуючим або раптовим. Стан може виникати внаслідок різних неврологічних і системних причин, включаючи нейродегенеративні захворювання, черепно-мозкову травму, інсульт, інфекції, метаболічні розлади та психічні захворювання. Фізіологічно він часто пов'язаний з дисфункцією гіпокампа, медіальної скроневої частки та відповідних коркових мереж, критичних для формування та консолідації пам'яті. Залежно від етіології, порушення пам'яті може бути ізольованим або супроводжуватися іншими когнітивними дефіцитами, такими як проблеми з увагою, мовленням або дезорієнтація.
Пов’язані рідкісні захворювання (95)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)