Клінічний опис та значення
Гіпергідроз — це медичний стан, що характеризується надмірним потовиділенням, яке перевищує потреби нормальної терморегуляції організму. Найчастіше вражає долоні, підошви, пахвові западини та обличчя, і може бути первинним (фокальним, часто починається в дитинстві або підлітковому віці) або вторинним (генералізованим, внаслідок основних захворювань або прийому ліків). Потовиділення зазвичай симетричне і може бути настільки сильним, що порушує повсякденну діяльність, викликаючи соціальну незручність та емоційний стрес. Фізіологічно первинний гіпергідроз часто спричинений гіперактивністю симпатичної нервової системи, зокрема екринних потових залоз, тоді як вторинний може бути наслідком ендокринних розладів, інфекцій або неврологічних станів. Діагностика клінічна, а варіанти лікування включають місцеві антиперспіранти, пероральні препарати, ін'єкції ботулотоксину та хірургічні втручання.
Пов’язані рідкісні захворювання (102)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)