Клінічний опис та значення
Асиметрія обличчя — це стан, при якому дві сторони обличчя помітно відрізняються за формою, розміром або положенням, що впливає на такі риси, як очі, ніс, рот, щоки або щелепа. Вона може бути вродженою, виникати внаслідок аномального внутрішньоутробного розвитку, або набутою пізніше в житті через травму, інфекцію, пухлини чи неврологічні розлади. Клінічно вона може проявлятися як незначна різниця, яку помітно лише на фотографіях, або як виражена диспропорція, що впливає на міміку, мовлення та жування. Основні механізми часто включають асиметричний розвиток або функцію кісток, м'язів чи нервів обличчя, зокрема лицевого нерва (VII пара черепних нервів). Залежно від причини, асиметрія обличчя може бути ізольованою або частиною ширшого синдрому з додатковими краніофаціальними чи системними ознаками.
Пов’язані рідкісні захворювання (99)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)