Клінічний опис та значення
Широкий рот — це морфологічна особливість, при якій ротовий отвір є більшим за типові вікові та лицьові пропорції, часто внаслідок збільшеної ширини куточків рота. Він може бути ізольованою незначною аномалією або частиною ширшого краніофаціального синдрому, а також може поєднуватися з макростомією, коли кут рота аномально зміщується в бік щоки. Фізіологічно це виникає внаслідок порушення розвитку першої та другої зябрових дуг, що призводить до латерального зміщення кутів рота. Клінічно широкий рот може впливати на мовлення, харчування та прикус, і часто спостерігається при синдромах інтелектуальної недостатності та розщелин обличчя.
Пов’язані рідкісні захворювання (100)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)