Клінічний опис та значення
Інсульт — це раптове неврологічне невідкладне становище, яке виникає, коли кровопостачання частини мозку порушується або коли кровоносна судина в мозку розривається, що призводить до кисневого та поживного голодування мозкової тканини. Це голодування спричиняє загибель клітин мозку протягом хвилин, що проявляється раптовими симптомами, такими як слабкість або параліч на одній стороні тіла, опущення обличчя, утруднення мовлення або розуміння мови, зміни зору, сильний головний біль, запаморочення та втрата рівноваги чи координації. Існують два основних типи: ішемічний інсульт, спричинений тромбом, що блокує артерію, який становить близько 87% випадків, та геморагічний інсульт, спричинений кровотечею з розірваної судини. Транзиторна ішемічна атака (ТІА) — це тимчасовий епізод інсультоподібних симптомів, який минає без постійного ушкодження, але сигналізує про високий ризик майбутнього інсульту. Основні механізми включають порушення церебрального кровопостачання, що призводить до ексайтотоксичності, окислювального стресу, запалення та, зрештою, загибелі клітин у ураженій ділянці мозку.
Пов’язані рідкісні захворювання (81)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже рідко (<4-1%)