Клінічне визначення
Первинна гіпероксалурія 1 типу — рідкісне спадкове захворювання, за якого організм виробляє занадто багато оксалату — речовини, яка в нормі виводиться з організму із сечею. Надлишок оксалату з'єднується з кальцієм, утворюючи камені в нирках, і може пошкоджувати нирки та інші органи.
Епідеміологія та поширеність
Франція: середня річна захворюваність — 0,83; діапазон річної захворюваності — 1–9 на 1 000 000. Франція: середня точкова поширеність — 0,1; діапазон точкової поширеності — 1–9 на 1 000 000. Нідерланди: середня річна захворюваність — 0,015; діапазон річної захворюваності — <1 на 1 000 000. Нідерланди: середня точкова поширеність — 0,29; діапазон точкової поширеності — 1–9 на 1 000 000. Швейцарія: середня поширеність при народженні — 1,0; діапазон поширеності при народженні — 1–9 на 100 000. Швейцарія: середня точкова поширеність — 0,2; діапазон точкової поширеності — 1–9 на 1 000 000.
Клінічні прояви
Симптоми часто починаються в дитинстві та включають часті камені в нирках, кров у сечі, біль у животі та інфекції сечовивідних шляхів. У міру прогресування захворювання функція нирок знижується, що призводить до втоми, набряків і зрештою до ниркової недостатності. У тяжких випадках кристали оксалату можуть накопичуватися в інших частинах тіла, таких як кістки, очі та серце, спричиняючи біль і пошкодження органів.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Аномалія зубів HP:0000164Дуже рідко (<4-1%)
-
Атеросклероз HP:0002621Дуже рідко (<4-1%)
-
Інсульт HP:0001297Дуже рідко (<4-1%)
-
Порушення метаболізму/гомеостазу HP:0001939Дуже рідко (<4-1%)
-
Анемія HP:0001903Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Лікарі підозрюють це захворювання на основі симптомів і сімейного анамнезу. Діагноз підтверджується вимірюванням рівнів оксалату в сечі та крові, а також генетичним тестуванням для виявлення мутацій у гені AGXT. Також може бути виконана біопсія печінки для перевірки активності ферменту.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на зменшення утворення оксалату та контроль симптомів. Воно включає вживання великої кількості рідини, лікарські засоби, такі як піридоксин (вітамін B6), для зниження рівня оксалату, а іноді цитрат калію для запобігання каменям. У запущених випадках може знадобитися діаліз або комбінована трансплантація печінки та нирки.
Зареєстровані орфанні препарати для цієї нозології:
-
Lumasiran (Oxlumo) Small interfering RNA (siRNA)
Офіційне призначення: Лікування первинної гіпероксалурії типу 1
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть мати подібну клінічну картину, включають інші типи гіпероксалурії, цистинурію та інші причини каменів у нирках або ниркової недостатності. Генетичне тестування допомагає відрізнити первинну гіпероксалурію 1 типу від цих станів.
