Клінічний опис та значення
Параліч черепних нервів — це втрата функції одного або кількох із дванадцяти пар нервів, які виходять безпосередньо з головного мозку та стовбура мозку, контролюючи чутливість і рухи в ділянці голови та шиї. Він може проявлятися опущенням повік, двоїнням в очах, слабкістю мімічних м'язів, утрудненням ковтання або порушенням рухів язика, залежно від ураженого нерва. Параліч може бути частковим (парез) або повним, однобічним чи двобічним. Основними механізмами є здавлення, запалення, ішемія, травма або пухлини, що впливають на нервові волокна чи їхні ядра. Стан може бути вродженим або набутим, ізольованим або частиною ширшого неврологічного розладу.
Пов’язані рідкісні захворювання (80)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)