Клінічний опис та значення
Високе вузьке піднебіння — це структурна варіація склепіння ротової порожнини, при якій піднебінна дуга є ненормально високою та крутою, часто зі зменшеною поперечною шириною. Воно виникає, коли дві бічні піднебінні пластинки не піднімаються і не зливаються повністю під час раннього внутрішньоутробного розвитку, зазвичай між 6-м і 9-м тижнями гестації. Утворена склепінчаста форма може бути ізольованою або частиною ширшого краніофаціального синдрому, і вона може спричиняти труднощі з годуванням, мовленнєві аномалії та скупченість зубів. Клінічно це оцінюється шляхом візуального огляду та пальпації твердого піднебіння, іноді з цефалометричними вимірюваннями. Стан часто асоціюється з іншими серединними дефектами та генетичними синдромами.
Пов’язані рідкісні захворювання (83)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)