Головна › Рідкісні захворювання › Синдром Юніса-Варона
ORPHA:3472 Рідкісне в Європі

Синдром Юніса-Варона

International Name (EN): Yunis-Varon syndrome

1 Клінічне визначення

Синдром Юніса-Варона — це рідкісне генетичне захворювання, яке присутнє при народженні та впливає на розвиток багатьох частин тіла, включаючи кістки, обличчя та мозок.

2 Епідеміологія та поширеність

У всьому світі: кількість випадків/сімей — 25.0 (випадків) | У всьому світі: поширеність <1 / 1 000 000

3 Клінічні прояви

Немовлята з цим синдромом часто мають слабкий м'язовий тонус (гіпотонію), затримку розвитку та проблеми з диханням, годуванням і ковтанням. У них можуть бути характерні риси обличчя, такі як рідке волосся на голові, витрішкуваті очі, низько посаджені вуха, маленька щелепа та високе піднебіння. Скелетні проблеми включають відсутність або недорозвинення ключиць, відсутність великих пальців рук і ніг та вивихи стегон.

4 Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)

Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):

5 Методи діагностики

Діагноз ґрунтується на фізикальному обстеженні та візуалізаційних дослідженнях, таких як рентгенографія, для виявлення характерних кісткових аномалій. Генетичне тестування може підтвердити діагноз шляхом ідентифікації мутацій у відповідальному гені.

6 Лікування та терапія

Не існує лікування синдрому Юніса-Варона. Лікування зосереджено на управлінні симптомами та може включати респіраторну підтримку, допомогу в годуванні, фізичну терапію та хірургічне втручання для вирішення проблем з кістками або суглобами.

7 Диференційна діагностика

Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають клейдокраниальную дисплазію, яка також включає проблеми з ключицями, та інші генетичні синдроми з множинними вродженими аномаліями. Генетичний спеціаліст може допомогти відрізнити їх.

Клінічні новини та дослідження

Останні регуляторні рішення та публікації щодо цієї нозології

Що мавакамтен приносить пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією: клінічна доступність та вплив на спільноту

13 Oct 2026 FDA

Мавакамтен, новаторський селективний інгібітор серцевого міозину, є значним досягненням у лікуванні симптоматичної обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМ) для дорослих та дітей....

Читати далі →

Що Левацетиллейцин Пропонує При Атаксії-Телеангіектазії: Клінічна Доступність та Вплив на Пацієнтів

9 Oct 2026 FDA

Левацетиллейцин (Aqneursa) закріпив свою роль як клінічно доступний і ключовий засіб для лікування атаксії у пацієнтів з атаксією-телеангіектазією (А-Т), ставши...

Читати далі →

Що Ctexli (хенодіол) Пропонує при Церебротендинозному Ксантоматозі: Клінічна Доступність, Метаболічна Корекція та Вплив на Пацієнтів

5 Oct 2026 FDA

Ctexli (хенодіол), нині встановлена терапія, є критично важливим, першим у своєму класі засобом для лікування дорослих із церебротендинозним ксантоматозом (ЦТК)....

Читати далі →

Тулісокібарт від Merck демонструє багатообіцяючі результати у Фазі 2b для помірної та важкої форми гнійного гідраденіту

4 Oct 2026 FDA

Досліджуване антитіло до TL1A, тулісокібарт від Merck, продемонструвало значні позитивні результати у дослідженні Фази 2b для помірної та важкої форми...

Читати далі →

Мірдаметиніб зменьшує розмір пухлин майже вдвоє у пацієнтів нейрофіброматозу 1 типу (НФ1) з плексиформними нейрофібромами

3 Oct 2026 Генетика FDA

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило Gomekli (мірдаметиніб), пероральний інгібітор МЕК, для осіб...

Читати далі →

Алопуринол Отримав Перше Статусне Визначення Орфанного Препарату для Синдрому Марфана

2 Oct 2026 FDA

У знаковій події для спільноти рідкісних захворювань, алопуринол отримав статус орфанного препарату (ОП) для лікування синдрому Марфана від регуляторних органів....

Читати далі →