Клінічне визначення
Міопатичний синдром Елерса-Данлоса — це рідкісний генетичний розлад, який вражає сполучну тканину, спричиняючи слабкість м'язів, розхитаність суглобів та м'яку, еластичну шкіру.
Епідеміологія та поширеність
У світі: 8 випадків/сімей. Поширеність: <1 на 1 000 000.
Клінічні прояви
У людей з цим захворюванням часто спостерігається слабкість або недорозвиненість м'язів з народження, яка покращується з віком. Можуть бути скутість суглобів у колінах, стегнах і ліктях, але розхитаність суглобів пальців рук і ніг. Інші ознаки включають м'яку, тістоподібну шкіру, яка легко утворює рубці, затримку моторних навичок, таких як сидіння або ходьба, а іноді незвичайні риси обличчя.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Гіпермобільність суглобів HP:0001382Дуже часто (99-80%)
-
Згинальна контрактура HP:0001371Дуже часто (99-80%)
-
Арефлексія HP:0001284Помірно (29-5%)
-
Блідість HP:0000980Помірно (29-5%)
-
Високе вузьке піднебіння HP:0002705Помірно (29-5%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують це захворювання шляхом обстеження симптомів, вивчення сімейного анамнезу та проведення генетичного тестування для виявлення мутації в генах COL5A1 або COL5A2. Біопсія м'язів може показати зміни, характерні для м'язового захворювання.
Лікування та терапія
Лікування не існує, але терапія спрямована на управління симптомами. Це може включати фізичну терапію для зміцнення м'язів і покращення стабільності суглобів, ерготерапію для повсякденної діяльності та моніторинг ускладнень, таких як вивихи суглобів або проблеми з серцем.
Диференційна діагностика
Інші стани, які виглядають подібно, включають інші типи синдрому Елерса-Данлоса, вроджені м'язові дистрофії та синдром гіпермобільності суглобів. Генетичне тестування допомагає їх розрізнити.