Клінічний опис та значення
Дихальна недостатність — це небезпечний для життя стан, при якому дихальна система не здатна підтримувати адекватний газообмін, що призводить до небезпечно низького рівня кисню (гіпоксемії) або надмірно високого рівня вуглекислого газу (гіперкапнії) в крові. Вона може розвиватися гостро протягом хвилин або годин, як при тяжкій пневмонії чи тромбоемболії легеневої артерії, або хронічно протягом тижнів чи місяців, як при хронічному обструктивному захворюванні легень чи нервово-м'язових розладах. Основними механізмами є порушення вентиляції внаслідок м'язової слабкості або обструкції дихальних шляхів, невідповідність вентиляції та перфузії, а також порушення дифузії на альвеолярно-капілярній мембрані. Типовими симптомами є виражена задишка, часте дихання, сплутаність свідомості, ціаноз та втома, і без своєчасного лікування вона може призвести до ураження органів або смерті. Клінічно розрізняють тип I (гіпоксемічна) та тип II (гіперкапнічна) дихальна недостатність, кожен з яких потребує різних стратегій лікування, таких як оксигенотерапія, неінвазивна вентиляція або штучна вентиляція легень.
Пов’язані рідкісні захворювання (85)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже часто (99-80%)