Клінічне визначення
Сцедоспоріоз — рідкісна грибкова інфекція, спричинена цвіллю Scedosporium. Вона може вражати різні частини тіла, включаючи легені, шкіру, м'які тканини і навіть мозок. Інфекція може виникнути у людей з ослабленим імунітетом, наприклад, після трансплантації органів або хіміотерапії, але також може траплятися у здорових людей, особливо після випадків майже утоплення.
Епідеміологія та поширеність
Австралія: середня річна захворюваність 0,1; річна захворюваність 1-9 на 1 000 000. Європа: поширеність <1 на 1 000 000.
Клінічні прояви
Симптоми залежать від локалізації інфекції. У легенях це може спричинити кашель, лихоманку та утруднене дихання. На шкірі можуть з'являтися виразки або абсцеси. Також може виникати хронічна інфекція стоп, відома як міцетома, що призводить до набряку та дренування синусів. Якщо інфекція поширюється на мозок, це може спричинити головний біль, судоми або інші неврологічні проблеми.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Гарячка HP:0001945Дуже часто (99-80%)
-
Імунодефіцит HP:0002721Дуже часто (99-80%)
-
Опортуністична грибкова інфекція HP:0032255Дуже часто (99-80%)
-
Тяжка інфекція HP:0032169Дуже часто (99-80%)
-
Аномалія порожньої кишки HP:0005265Помірно (29-5%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують сцедоспоріоз шляхом взяття зразків з інфікованої ділянки, таких як мокротиння, біопсія шкіри або рідина з легень, та вирощування гриба в лабораторії. Вони також можуть використовувати візуалізаційні дослідження, такі як рентгенографія або КТ, щоб оцінити ступінь інфекції.
Лікування та терапія
Лікування зазвичай включає тривале використання протигрибкових препаратів, таких як вориконазол. Іноді потрібне хірургічне втручання для видалення інфікованої тканини. Інфекція може бути важкою для лікування, тому важливий ретельний моніторинг.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть виглядати як сцедоспоріоз, включають інші грибкові інфекції (наприклад, аспергільоз), бактеріальні інфекції, туберкульоз і рак. Лікарі повинні провести специфічні тести, щоб відрізнити їх.
