Клінічне визначення
Туберозний склерозний комплекс (ТСК) — рідкісне генетичне захворювання, яке спричиняє доброякісні новоутворення (гамартоми) в різних органах, найчастіше в шкірі, головному мозку, нирках, легенях, очах і серці. Воно також може призводити до нейропсихіатричних розладів, таких як судоми, інтелектуальна недостатність та аутизм.
Епідеміологія та поширеність
Німеччина: середня поширеність при народженні 5,62; діапазон поширеності при народженні 1–9 на 100 000. Гонконг: середня точкова поширеність 3,87; діапазон точкової поширеності 1–9 на 100 000. Швеція: середня точкова поширеність 5,38; діапазон точкової поширеності 1–9 на 100 000. Тайвань, провінція Китаю: середня точкова поширеність 1,58; діапазон точкової поширеності 1–9 на 100 000. Сполучене Королівство: середня поширеність при народженні 4,45; діапазон поширеності при народженні 1–9 на 100 000. У світі: діапазон точкової поширеності 1–9 на 100 000.
Клінічні прояви
Симптоми варіюються широко та розвиваються протягом життя. Часто уражається головний мозок: до 90% пацієнтів мають судоми, які часто починаються до 3 років. У багатьох також спостерігаються інтелектуальна недостатність, СДУГ, ОКР або аутизм. Шкірні ознаки включають світлі плями (плями у вигляді листка ясена), червоні горбки на обличчі (ангіофіброми), шорсткі шкірясті бляшки (шагреневі плями) та новоутворення під нігтями. Проблеми з легенями (лімфангіолейоміоматоз, ЛАМ) переважно вражають жінок і можуть спричиняти задишку або пневмоторакс. Пухлини серця (рабдоміоми) часто зустрічаються в немовлят, але нерідко зменшуються. Ниркові новоутворення (ангіоміоліпоми) можуть спричиняти біль або кровотечу.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Аденома гіпофіза HP:0002893Дуже рідко (<4-1%)
-
Аденома паращитовидної залози HP:0002897Дуже рідко (<4-1%)
-
Аневризма аорти HP:0004942Дуже рідко (<4-1%)
-
Астроцитарна гамартома сітківки HP:0012778Дуже рідко (<4-1%)
-
Внутрішня кровотеча HP:0011029Дуже рідко (<4-1%)
Методи діагностики
Діагноз ґрунтується на клінічних критеріях (великі та малі ознаки) або генетичному тестуванні. Великі ознаки включають шкірні зміни, туберси в головному мозку, пухлини серця та новоутворення нирок/легень. Малі ознаки включають ямки на зубній емалі, плями на сітківці та кісти. Для достовірного діагнозу потрібні 2 великі ознаки або 1 велика плюс 2 малі. Генетичне тестування виявляє мутації в генах TSC1 або TSC2 у 75–95% випадків. Візуалізаційні методи, такі як МРТ або КТ, використовуються для виявлення уражень головного мозку, нирок і легень.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на контроль симптомів і моніторинг ускладнень. Судоми лікують протиепілептичними препаратами; вігабатрин застосовують при інфантильних спазмах. Інгібітори mTOR (еверолімус, сиролімус) зменшують пухлини та покращують ураження шкіри, головного мозку й нирок. Хірургічне втручання може знадобитися при великих або кровоточивих пухлинах. Проблеми з легенями (лімфангіолейоміоматоз, ЛАМ) лікують інгібіторами mTOR, іноді дієтою з низьким вмістом жирів або процедурами для видалення рідини. Рекомендуються регулярні візуалізаційні дослідження та огляди.
Зареєстровані орфанні препарати для цієї нозології:
-
Cannabidiol (Epidiolex) Cannabinoid
Офіційне призначення: Лікування туберозного склерозу.
-
Everolimus (Afinitor) mTOR inhibitor
Офіційне призначення: Лікування туберозного склерозу, включаючи асоційовану з ТСК субependymal giant cell astrocytoma (SEGA), асоційовану з ТСК ангіоміоліпому та асоційований з ТСК лімфангіолейоміоматоз (LAM)
-
Sirolimus (Hyftor) mTOR inhibitor
Офіційне призначення: Лікування ангіофіброми, пов'язаної з туберозним склерозом
Диференційна діагностика
Інші стани з подібною картиною включають нейрофіброматоз 1 типу (НФ1), при якому є плями кольору кави з молоком, але менше судом; нейрофіброматоз 2 типу; хворобу фон Гіппеля–Ліндау; синдром Стерджа–Вебера; і синдром Бірта–Хогга–Дюбе. Їх можна відрізнити за специфічними ознаками та генетичним тестуванням.
