Клінічний опис та значення
Неонатальна гіпотонія — це стан, що характеризується аномально низьким м'язовим тонусом у новонароджених, який часто проявляється як «млява» зовнішність і знижений опір пасивним рухам. Вона може мати центральне походження, внаслідок дисфункції головного або спинного мозку, або периферичне, внаслідок розладів периферичних нервів, нервово-м'язового з'єднання або самих м'язів. У немовлят можуть спостерігатися поганий контроль голови, надмірна гнучкість суглобів, труднощі з годуванням і диханням. Стан може бути ознакою різних основних генетичних, метаболічних або неврологічних розладів, а його тяжкість може варіювати від легкої до тяжкої. Раннє розпізнавання та діагностика мають вирішальне значення для належного лікування та виявлення будь-яких супутніх ускладнень.
Пов’язані рідкісні захворювання (79)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)