Клінічний опис та значення
Нестійка хода — це клінічний симптом, що характеризується порушенням здатності підтримувати рівновагу та координацію під час ходьби, що призводить до хиткої, невпевненої або шаркаючої ходи. Він може виникати внаслідок дисфункції різних відділів нервової системи, включаючи мозочок, вестибулярний апарат, пропріоцептивні шляхи або базальні ганглії. Пацієнти можуть відчувати запаморочення, легкість у голові або відчуття, ніби вони ось-ось впадуть, і хода може погіршуватися в умовах недостатнього освітлення або при поворотах. Підтипи включають атактичну ходу (широку та некоординовану), вестибулярну ходу (відхилення в один бік) та сенсорну атактичну ходу (погіршується при заплющених очах). Основний механізм часто пов'язаний з порушенням інтеграції сенсорної інформації та моторної відповіді, необхідних для плавної ходьби.
Пов’язані рідкісні захворювання (74)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)