Клінічний опис та значення
Часті падіння — це рецидивна схильність до втрати рівноваги та несподіваного падіння на землю, що виникає частіше, ніж очікується для відповідного віку та етапу розвитку. Цей симптом може бути наслідком широкого спектру неврологічних, опорно-рухових або сенсорних порушень, які впливають на ходу, рівновагу, координацію або м'язову силу. У дітей часті падіння можуть вказувати на затримку моторного розвитку, гіпотонію або дисфункцію мозочка, тоді як у дорослих вони можуть сигналізувати про периферичну нейропатію, вестибулярні розлади або нейродегенеративні захворювання. Падіння можуть супроводжуватися іншими ознаками, такими як атаксія, м'язова слабкість або порушення зору, залежно від основної причини. Клінічно часті падіння оцінюються за допомогою аналізу ходи, неврологічного обстеження та візуалізації для визначення конкретної етіології та запобігання травмам.
Пов’язані рідкісні захворювання (66)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)
-
Часто (79-30%)