Головна › Рідкісні захворювання › Вроджена мозочкова атаксія внаслідок мутації RNU12
ORPHA:512260 Рідкісне в Європі

Вроджена мозочкова атаксія внаслідок мутації RNU12

International Name (EN): Congenital cerebellar ataxia due to RNU12 mutation

1 Клінічне визначення

Вроджена мозочкова атаксія внаслідок мутації RNU12 — це рідкісний генетичний розлад, який вражає частину мозку, відповідальну за координацію та рівновагу (мозочок). Він присутній від народження і спричиняє проблеми з рухами та навчанням.

2 Епідеміологія та поширеність

У світі: кількість випадків/сімей: 6.0 (випадків) | У світі: поширеність <1 на 1 000 000.

3 Клінічні прояви

Симптоми зазвичай з'являються в ранньому дитинстві та включають затримку досягнення моторних віх, таких як сидіння та ходьба, знижений м'язовий тонус (гіпотонія), нестійка хода, тремор рук при спробі щось зробити (інтенційний тремор), швидкі рухи очей (ністагм), нечітка мова та різного ступеня труднощі в навчанні.

4 Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)

Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):

5 Методи діагностики

Діагноз ґрунтується на клінічних симптомах та візуалізації головного мозку (МРТ), яка показує недорозвинення (гіпоплазію) та дегенерацію мозочка, особливо його нижньої частини. Заповнені рідиною простори в задній частині мозку (велика цистерна та четвертий шлуночок) розширені, тоді як стовбур мозку відносно нормальний. Генетичне тестування може підтвердити мутацію в гені RNU12.

6 Лікування та терапія

Лікування не існує, але терапія зосереджена на управлінні симптомами. Це може включати фізичну терапію для покращення координації та рівноваги, логопедичну терапію для подолання труднощів у спілкуванні та спеціальну освітню підтримку для подолання труднощів у навчанні. Рекомендується регулярне спостереження у невролога.

7 Диференційна діагностика

Інші стани, які можуть виглядати подібно, включають інші типи вродженої мозочкової атаксії, церебральний параліч та генетичні розлади, такі як синдром Жубера або понтоцеребелярна гіпоплазія. Їх можна відрізнити за специфічними симптомами, даними візуалізації головного мозку та генетичним тестуванням.

Клінічні новини та дослідження

Останні регуляторні рішення та публікації щодо цієї нозології

Що мавакамтен приносить пацієнтам з обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією: клінічна доступність та вплив на спільноту

13 Oct 2026 FDA

Мавакамтен, новаторський селективний інгібітор серцевого міозину, є значним досягненням у лікуванні симптоматичної обструктивної гіпертрофічної кардіоміопатії (ОГКМ) для дорослих та дітей....

Читати далі →

Що Левацетиллейцин Пропонує При Атаксії-Телеангіектазії: Клінічна Доступність та Вплив на Пацієнтів

9 Oct 2026 FDA

Левацетиллейцин (Aqneursa) закріпив свою роль як клінічно доступний і ключовий засіб для лікування атаксії у пацієнтів з атаксією-телеангіектазією (А-Т), ставши...

Читати далі →

Що Ctexli (хенодіол) Пропонує при Церебротендинозному Ксантоматозі: Клінічна Доступність, Метаболічна Корекція та Вплив на Пацієнтів

5 Oct 2026 FDA

Ctexli (хенодіол), нині встановлена терапія, є критично важливим, першим у своєму класі засобом для лікування дорослих із церебротендинозним ксантоматозом (ЦТК)....

Читати далі →

Тулісокібарт від Merck демонструє багатообіцяючі результати у Фазі 2b для помірної та важкої форми гнійного гідраденіту

4 Oct 2026 FDA

Досліджуване антитіло до TL1A, тулісокібарт від Merck, продемонструвало значні позитивні результати у дослідженні Фази 2b для помірної та важкої форми...

Читати далі →

Мірдаметиніб зменьшує розмір пухлин майже вдвоє у пацієнтів нейрофіброматозу 1 типу (НФ1) з плексиформними нейрофібромами

3 Oct 2026 Генетика FDA

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило Gomekli (мірдаметиніб), пероральний інгібітор МЕК, для осіб...

Читати далі →

Алопуринол Отримав Перше Статусне Визначення Орфанного Препарату для Синдрому Марфана

2 Oct 2026 FDA

У знаковій події для спільноти рідкісних захворювань, алопуринол отримав статус орфанного препарату (ОП) для лікування синдрому Марфана від регуляторних органів....

Читати далі →