Клінічний опис та значення
Церебральна атрофія — це стан, що характеризується втратою клітин головного мозку та зв'язків між ними, що призводить до зменшення загального об'єму мозку. Це зменшення може охоплювати весь мозок (генералізована атрофія) або бути обмеженим певними ділянками (вогнищева атрофія), наприклад, лобовими або скроневими частками. Фізично це проявляється розширенням борозен, звуженням звивин та збільшенням шлуночків, видимими на нейровізуалізації. Основні механізми включають прогресуючу загибель нейронів, синаптичне обрізання та зниження нейропластичності, часто внаслідок нейродегенеративних захворювань, інсульту, черепно-мозкової травми або хронічної ішемії. Клінічно це може спричиняти когнітивне зниження, втрату пам'яті, рухові порушення та поведінкові зміни, залежно від уражених ділянок.
Пов’язані рідкісні захворювання (81)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)