Клінічне визначення
Дефіцит адгезії лейкоцитів (ДАЛ) — рідкісне порушення імунної системи, при якому білі кров'яні клітини не можуть прилипати до стінок кровоносних судин для боротьби з інфекціями. Це призводить до частих, тяжких інфекцій та затримки загоєння пупка після народження.
Епідеміологія та поширеність
Латинська Америка: точкова поширеність <1 / 1 000 000 | Світ: 350 випадків | Світ: точкова поширеність невідома
Клінічні прояви
Симптоми зазвичай починаються в перші тижні життя. Найпоширеніші ознаки: затримка відділення пупкового залишку (понад 3 тижні), рецидивуючі бактеріальні інфекції (пневмонія, шкірні інфекції, захворювання ясен, інфекції живота) та нездатність утворювати гній. Інфекції часто тяжкі, спричинені Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. Виділяють три типи: ДАЛ I (найтяжчий, часті інфекції без гною), ДАЛ II (легші інфекції, стоматологічні та кісткові проблеми), ДАЛ III (кровотечі та аномалії кісток).
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Гостра мієлоїдна лейкемія HP:0004808Дуже рідко (<4-1%)
-
Затримка внутрішньоутробного розвитку HP:0001511Дуже рідко (<4-1%)
-
Коронарний краніосиностоз HP:0004440Дуже рідко (<4-1%)
-
Мікроцефалія HP:0000252Дуже рідко (<4-1%)
-
Аномалія фізіології нейтрофілів HP:0011990Дуже часто (99-80%)
Методи діагностики
Діагноз встановлюють за допомогою аналізів крові. Основний тест — проточна цитометрія, яка виявляє відсутність білків на лейкоцитах (CD18 при ДАЛ I, сіаліл-Льюїс X при ДАЛ II). Генетичне тестування підтверджує точний генний дефект. Інші тести: загальний аналіз крові (показує високий рівень лейкоцитів), рівень імуноглобулінів, тести функції нейтрофілів (хемотаксис, НБТ-тест).
Лікування та терапія
Єдиним лікуванням тяжкого ДАЛ I є трансплантація кісткового мозку (трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин), яку слід проводити до 2 років. При ДАЛ II можуть допомогти добавки фукози. При ДАЛ III для контролю кровотеч застосовують фактор згортання (рекомбінантний фактор VIIa). Інші методи: антибіотики при інфекціях, профілактичні антибіотики, іноді імуноглобулінотерапія. Препарат устекинумаб використовували при захворюванні ясен у легких випадках, але потрібні додаткові дослідження.
Диференційна діагностика
Інші імунні порушення, які можуть мати подібні прояви: хронічна гранулематозна хвороба, синдром Чедіака-Хігаші, синдром гіпер-IgE та синдром голого лімфоциту. Вони також спричиняють часті інфекції та порушення функції лейкоцитів, але їх можна відрізнити за допомогою специфічних аналізів крові та генетичного тестування.
