Клінічний опис та значення
Остеоліз — це прогресуюче руйнування та резорбція кісткової тканини, що призводить до втрати кісткової речовини та структурної цілісності. Він може виникати як вогнищевий або генералізований процес, часто уражаючи дистальні фаланги, ключиці або інші ділянки скелета. Клінічно проявляється болем у кістках, деформаціями, патологічними переломами та функціональними порушеннями. Стан виникає внаслідок дисбалансу між резорбцією кістки остеокластами та її утворенням остеобластами, часто спричиненого запальними, пухлинними або метаболічними факторами. Діагноз підтверджується рентгенологічним дослідженням, що виявляє втрату кісткової тканини, а лікування спрямоване на усунення основної причини та збереження функції скелета.
Пов’язані рідкісні захворювання (63)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)