Клінічний опис та значення
Психоз — це тяжкий психічний стан, при якому людина втрачає зв'язок із реальністю, що призводить до викривленого сприйняття, мислення та поведінки. Зазвичай він проявляється галюцинаціями (слуховими, зоровими або тактильними), маячними ідеями (стійкими хибними переконаннями, що не піддаються розуму), дезорганізованим мисленням і мовленням, а також грубо дезорганізованою або кататонічною поведінкою. Психоз може бути первинним, як при шизофренії та шизоафективному розладі, або вторинним внаслідок медичних захворювань, вживання психоактивних речовин чи неврологічних розладів. В основі механізму лежить порушення регуляції дофамінової та інших нейромедіаторних систем, зокрема в мезолімбічних і мезокортикальних шляхах, що часто супроводжується структурними та функціональними змінами мозку. Зазвичай він виникає в пізньому підлітковому або ранньому дорослому віці та може спричинити значне порушення соціального, професійного та повсякденного функціонування.
Пов’язані рідкісні захворювання (64)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)