Клінічне визначення
Синдром Леннокса-Гасто (LGS) — рідкісна та важка форма епілепсії, яка починається в ранньому дитинстві. Характеризується множинними типами нападів, інтелектуальною недостатністю та специфічним патерном мозкової активності на ЕЕГ.
Епідеміологія та поширеність
У Європі середня щорічна захворюваність становить 0,1 на 100 000, діапазон 1-9 на 1 000 000. Поширеність: середнє значення 15,0 на 10 000, діапазон 1-5 на 10 000.
Клінічні прояви
LGS зазвичай починається до 8 років, найчастіше у віці 3-5 років. У дітей спостерігаються кілька типів нападів, особливо тонічні (напруження м'язів) та атипові абсанси (завмирання). Можливі також дроп-атаки (раптові падіння), посмикування та епізоди сплутаності свідомості. Багато дітей мають проблеми з навчанням та поведінкою, такі як гіперактивність, агресія або аутизм. Розвиток може сповільнюватися або регресувати з часом.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
ЕЕГ з фокальними гострими повільними хвилями HP:0011195Дуже часто (99-80%)
-
Енцефалопатія HP:0001298Дуже часто (99-80%)
-
Інтелектуальна недостатність HP:0001249Дуже часто (99-80%)
-
Апатія HP:0000741Помірно (29-5%)
-
Генералізований міоклонічний напад HP:0002123Помірно (29-5%)
Методи діагностики
Лікарі діагностують LGS на основі анамнезу, фізикального обстеження та ЕЕГ (електроенцефалограми). На ЕЕГ спостерігається повільний спайк-хвильовий патерн та швидка активність під час сну. Можуть проводитися МРТ головного мозку та генетичні тести для пошуку причин. Інші тести, такі як аналізи крові або люмбальна пункція, використовуються для виключення інших станів.
Лікування та терапія
Лікування спрямоване на контроль нападів та покращення якості життя. Ліки включають вальпроат, ламотриджин, клобазам, руфінамід, топірамат, фелбамат та канабідіол. Кетогенна дієта (високий вміст жирів, низький вуглеводів) може допомогти. Якщо ліки неефективні, варіанти включають стимуляцію блукаючого нерва (пристрій, що надсилає сигнали до мозку) або хірургічне втручання, наприклад, каллозотомію (розтин з'єднань між півкулями мозку).
Зареєстровані орфанні препарати для цієї нозології:
-
Cannabidiol (EPIDIOLEX) Cannabinoid
Офіційне призначення: Лікування синдрому Леннокса-Гасто
-
Cannabidiol (Epidiolex) Cannabinoid
Офіційне призначення: Лікування синдрому Леннокса-Гасто
-
Clobazam (Onfi) Benzodiazepine
Офіційне призначення: Лікування синдрому Леннокса-Гасто
-
Felbamate (Felbatol) Antiepileptic
Офіційне призначення: Лікування синдрому Леннокса-Гасто.
-
Fenfluramine (Fintepla) Serotonergic agent
Офіційне призначення: Лікування синдрому Леннокса-Гасто
-
Lamotrigine (Lamictal) Antiepileptic
Офіційне призначення: Лікування синдрому Леннокса-Гасто.
-
Rufinamide (Banzel) Antiepileptic
Офіційне призначення: Лікування синдрому Леннокса-Гасто.
-
Topiramate (Topamax) Antiepileptic
Офіційне призначення: Лікування синдрому Леннокса-Гасто.
Диференційна діагностика
Інші стани, які можуть нагадувати LGS, включають синдром Драве, епілепсію з міоклонічно-атонічними нападами, доброякісну фокальну епілепсію дитинства, лобову епілепсію та деякі метаболічні розлади, такі як хвороба Німанна-Піка або хвороба Гоше.