Клінічний опис та значення
Кровохаркання — це відкашлювання крові або прожилків крові в мокротинні, що походить з нижніх дихальних шляхів, зокрема з легень або бронхів. Воно може варіюватися від легких прожилків крові в мокротинні до масивної, небезпечної для життя кровотечі, залежно від основної причини. Кровотеча зазвичай виникає внаслідок пошкодження бронхіальних або легеневих судин, часто через запалення, інфекцію або злоякісну пухлину. Поширені причини включають бронхіт, пневмонію, туберкульоз, бронхоектазію та рак легень, а також тромбоемболію легеневої артерії або травму. Клінічно важливо відрізняти кровохаркання від гематемезису (блювання кров'ю) та епістаксису (носової кровотечі), оскільки лікування та основні причини суттєво відрізняються.
Пов’язані рідкісні захворювання (59)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Часто (79-30%)
-
Дуже рідко (<4-1%)