Клінічне визначення
Високогірний набряк легень (ВГНЛ) — рідкісний стан, при якому в легенях накопичується рідина, що ускладнює дихання. Він виникає у здорових людей, які занадто швидко піднімаються на велику висоту (понад 2400–3000 метрів).
Епідеміологія та поширеність
Європа, поширеність: 1-9 випадків на 1 000 000 населення.
Клінічні прояви
Ранні симптоми включають задишку під час фізичного навантаження, сухий кашель, відчуття стиснення в грудях та підвищену втому. У міру погіршення стану може виникати задишка в спокої, утруднення при лежанні, вологі хрипи в грудях та кашель з пінистим рожевим мокротинням. Ознаки включають синюшність губ або шкіри, часте дихання, тахікардію, крепітацію в легенях та помірну гарячку (зазвичай нижче 38,3°C). У деяких людей також можуть бути симптоми високогірного набряку мозку.
Симптоми та фенотипові ознаки (HPO)
Фенотиповий спектр проявів за міжнародною онтологією Human Phenotype Ontology (HPO):
-
Кровохаркання HP:0002105Дуже рідко (<4-1%)
-
Задишка HP:0002094Дуже часто (99-80%)
-
Біль у грудях HP:0100749Помірно (29-5%)
-
Гарячка HP:0001945Помірно (29-5%)
-
Запаморочення HP:0002321Помірно (29-5%)
Методи діагностики
Діагноз ВГНЛ встановлюють на основі симптомів та історії недавнього перебування на великій висоті. Рентгенографія грудної клітки часто виявляє плямисті затемнення, зазвичай у правій середній частині легені. Також можуть перевіряти рівень кисню в крові та вислуховувати легені.
Лікування та терапія
Основне лікування — якнайшвидший спуск на нижчу висоту. Також можуть знадобитися додатковий кисень, відпочинок та ліки, такі як ніфедипін або силденафіл, для зниження тиску в легеневих судинах. У тяжких випадках використовують портативну гіпербаричну камеру.
Диференційна діагностика
Інші стани, що можуть нагадувати ВГНЛ, включають пневмонію, астму, серцеву недостатність, тромбоемболію легеневої артерії та панічні атаки. Лікарі виключають їх на основі анамнезу та обстежень.
