Клінічний опис та значення
Трикутне обличчя — це дисморфічна особливість, за якої обличчя виглядає широким у ділянці чола та скронь і поступово звужується до вузького загостреного підборіддя, утворюючи силует перевернутого трикутника. Воно виникає внаслідок відносної гіпоплазії нижньої та верхньої щелеп разом із вираженістю лобової й скроневих ділянок і часто супроводжується сплощенням вилиць, малим ротом і загостреним підборіддям. Ця ознака може бути ізольованою та сімейною або частиною відомого генетичного синдрому, наприклад синдрому Тернера, синдрому Рассела—Сільвера чи синдрому Коффіна—Лоурі. Вона також може мати набуті причини, зокрема дефіцит гормону росту, тяжке недоїдання або хронічне захворювання в дитинстві. Клінічно її оцінюють шляхом огляду обличчя та цефалометричних вимірювань, і вона може поєднуватися зі скупченістю зубів, порушенням прикусу та труднощами з диханням чи годуванням.
Пов’язані рідкісні захворювання (70)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)