Клінічний опис та значення
Осиплий голос — це аномальна якість голосу, яка звучить грубо, з присвистом, напружено або хрипко, часто описується як «скрипучий» або «захриплий» тон. Він виникає внаслідок порушення вібрації або неповного закриття голосових складок у гортані, що може бути спричинено запаленням, набряком, вузликами, паралічем або структурними ураженнями. Клінічно осиплість може бути гострою (наприклад, від застуди або перенапруження) або хронічною (триває понад два тижні), і може виникати ізольовано або як частина ширшого неврологічного, респіраторного чи системного розладу. Пацієнти також можуть відчувати втому голосу, зниження діапазону висоти тону або утруднену мову. При рідкісних захворюваннях осиплий голос може вказувати на основні стани, такі як ураження гортані при генетичних синдромах, нервово-м'язових розладах або метаболічних захворюваннях.
Пов’язані рідкісні захворювання (58)
Нозології, при яких цей фенотиповий прояв зафіксований як клінічний маркер:
-
Дуже рідко (<4-1%)
-
Помірно (29-5%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже часто (99-80%)
-
Помірно (29-5%)
-
Часто (79-30%)
-
Помірно (29-5%)
-
Дуже рідко (<4-1%)